Аналізи на гарднерельоз: діагностика та норми

Гарднерельоз — це інфекційне захворювання, яке найчастіше зустрічається у жінок та пов’язане з дисбалансом мікрофлори піхви. Його збудник — Gardnerella vaginalis, умовно-патогенна бактерія, яка за певних умов починає активно розмножуватись і провокує запалення. Щоб точно встановити діагноз і виключити інші інфекції, важливо вчасно пройти розширене лабораторне обстеження. У медичних лабораторіях на кшталт Medilab Плюс доступна комплексна діагностика із сучасними методами аналізу.

Що таке гарднерельоз і чим він небезпечний

Гарднерельоз (бактеріальний вагіноз) не вважається класичною інфекцією, що передається статевим шляхом, але його поява часто пов’язана зі змінами мікрофлори після статевого контакту, використання агресивної інтимної косметики, антибіотикотерапії або гормонального збою.

Основна небезпека полягає у порушенні балансу захисних бактерій (лактобацил), через що патогенні мікроорганізми мають змогу активно розмножуватись.

Якщо не лікувати гарднерельоз:

• підвищується ризик запальних процесів у матці та придатках;
• зростає імовірність ускладнень під час вагітності;
• можуть виникати рецидивуючі цистити;
• підвищується сприйнятливість до інших ІПСШ (хламідіоз, гонорея).

Симптоми, при яких потрібно пройти обстеження

Гарднерельоз може проявлятись по-різному, іноді — зовсім не давати симптомів. Але зазвичай жінки звертаються до гінеколога зі скаргами на:

• сіруваті або білуваті виділення з неприємним запахом (нагадує “рибу”);
• свербіж або печіння у ділянці піхви;
• відчуття дискомфорту після статевого акту;
• часті цистити.

У чоловіків гарднерельоз трапляється рідше і зазвичай протікає безсимптомно, але може провокувати уретрит.

Які аналізи потрібні для діагностики гарднерельозу

1. Мазок на флору (мікроскопія)

• Дає змогу оцінити склад мікрофлори піхви.
• Визначається кількість лейкоцитів, домінування гарднерел або інших мікроорганізмів.
• Ступінь чистоти піхви — орієнтир для гінеколога.

2. ПЛР-діагностика (Gardnerella vaginalis)

• Найточніший метод для виявлення ДНК гарднерели.
• Застосовується для жінок і чоловіків.
• Дозволяє виявити інфекцію навіть у латентній (прихованій) формі.

3. Бактеріологічний посів

• Використовується для точного підрахунку кількості гарднерел та виявлення чутливості до антибіотиків.
• Дає можливість оцінити, чи є бактерія клінічно значущою.

4. Імуноферментний аналіз (IgG, IgA до Gardnerella)

• Не є обов’язковим, але іноді використовується як допоміжний метод при хронічному або рецидивному перебігу.

Норми та розшифровка результатів

Мікроскопія мазка

• Норма: переважання лактобацил, відсутність “ключових клітин”, pH до 4.5.
• Порушення: зменшення лактобацил, поява “ключових клітин”, збільшення кількості гарднерел.

ПЛР

• Позитивний результат: наявність ДНК Gardnerella vaginalis у біоматеріалі.
• Негативний: ДНК бактерії не виявлено.

Бакпосів

• Менше 10³ КУО/мл — вважається варіантом норми.
• Понад 10⁴ КУО/мл — ознака активного процесу, що вимагає лікування.

Як підготуватись до здачі аналізів

Щоб результати були точними, варто дотримуватись таких рекомендацій:

• За 48 годин до обстеження — утриматися від статевих контактів.
• Не використовувати антисептики, вагінальні свічки чи мазі.
• За 2 години до здачі мазка — не мочитися.
• Аналізи не здаються під час менструації (оптимально — 5–7 день циклу).
• Кров на антитіла — натщесерце.

Де можна пройти обстеження

Аналізи на гарднерельоз доступні у:

• державних гінекологічних кабінетах;
• приватних медичних центрах;
• лабораторіях Medilab Плюс, де можна пройти комплексну діагностику анонімно та безболісно.

Чи потрібно здавати аналізи чоловікам

У разі наявності статевої партнерки з гарднерельозом — так. Навіть за відсутності симптомів чоловік може бути носієм інфекції. Для діагностики проводиться ПЛР-тест або бакпосів із уретри.

Також у парних випадках інфекція може “переходити” туди-сюди, викликаючи рецидиви. Тому лікування обох партнерів часто є обов’язковим.

Чому важливо не ігнорувати гарднерельоз

Без своєчасного лікування гарднерельоз:

• порушує мікробіом піхви;
• сприяє розвитку ІПСШ;
• підвищує ризик ускладнень при вагітності;
• викликає хронічні запалення.

Підхід до діагностики має бути комплексним: лише аналіз дозволяє розрізнити бактеріальний вагіноз від інших схожих станів — кандидозу, ІПСШ або неспецифічного запалення.